Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

у серці

  • 1 серці

    сэрца

    Українсько-білоруський словник > серці

  • 2 напечатлевать

    напечатлеть
    1) (поселять, укоренять в ком что) відбивати, відбити, відтискати и відтискувати, відтиснути (в пам'яті, в серці) в кого що, в[за]корінювати, в[за]коренити в кому що;
    2) (вбивать) вбивати, вбити, врізувати, врізати кому в пам'ять (в серце) що, (грубее) втовкмачувати, втовкмачити кому (в тямку) що, (сильнее) вибивати, вибити в кого (в памяті, в серці) що; срв. Запечатлевать. -вать поцелуй на челе, на устах - відтискати поцілунок на чолі, на устах, цілувати в чоло, в уста. Напечатлённый -
    1) відбитий, відтиснутий и відтиснений, в[за]корінений;
    2) вбитий, врізаний, втовкмачений, вибитий. -ться - відбиватися, відбитися, відтискатися и відтискуватися, відтиснутися (в пам'яті, в серці), в[за]корінюватися, в[за]коренитися в кого; бути відбиваним, відбитим, відтискуваним, відтиснутим (відтисненим), в[за]корінюваним, в[за]коріненим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - напечатлеть
    відбива́ти [в пам'яті, в серці], відби́ти, -діб'ю́, -ді́б'єш и -діб'є́ш [в па́м'яті, в се́рці], відти́скувати, -кую, -куєш [в пам'яті, в серці], відти́снути [в пам'яті, в серці]

    \напечатлеватьть поцелу́й кому́ [на чём, на что] — цілува́ти, поцілува́ти кого́ [в що]

    Русско-украинский словарь > напечатлевать

  • 3 embosom

    v
    1) пестити, зберігати, таїти (у серці)
    2) обіймати, притискувати до грудей
    3) оточувати, обрамляти
    4) ховати на грудях (за пазухою)
    * * *
    v
    1) плекати, зберігати, таїти (у грудях, у серці)
    2) обіймати, притискати до грудей
    3) pass оточувати, обрамляти
    4) ховати на грудях, за пазухою

    English-Ukrainian dictionary > embosom

  • 4 inly

    adv поет.
    1) внутрішньо, у думиі; у серці
    2) щиро, сердечно; близько
    * * *
    [`inli]
    adv; поет.
    внутрішньо, подумки; у серці; ретельно, глибоко

    English-Ukrainian dictionary > inly

  • 5 murmur

    1. n
    1) приглушений шум голосів
    2) дзюрчання
    3) шерех, шелестіння (листя)
    4) дзижчання (бджіл)
    5) шепіт, бурмотання
    6) ремствування, бурчання
    7) чутка, поголоска
    8) гомін
    9) мед. шум (у серці)
    2. v
    1) говорити тихо; шепотіти, бурмотіти
    2) дзюрчати
    3) шелестіти
    4) дзижчати
    5) ремствувати (на когось, з приводу чогось — at, against); бурчати
    * * *
    I n
    1) приглушений шум голосів; дзюркіт ( води) глухий рокіт ( хвиль); шурхіт, шелест ( листя); дзижчання ( бджіл)
    2) бурмотання; шепіт
    3) ремство; бурчання
    4) icт. чутка, поголоска
    5) мeд. шум ( у серці)
    6) напівголос, приглушений голос ( у паралінгвістиці)
    II v
    1) говорити тихо; шепотіти; бурмотати
    2) дзюрчати; рокотати; шелестіти; дзижчати
    3) (at, against) нарікати, бурчати

    English-Ukrainian dictionary > murmur

  • 6 open-heart

    a; мед.
    проведений на відключеному серці( про (операції)); який займається операціями на відкритому серці ( про хірургію)

    English-Ukrainian dictionary > open-heart

  • 7 shrine

    1. n
    1) рака; ковчег; гробниця; усипальниця
    2) вівтар; храм
    3) перен. святиня; місце поклоніння
    4) обитель
    2. v
    1) класти в раку (в ковчег)
    2) поет. зберігати, берегти, тримати (в серці)
    * * *
    I n
    1) рака; ковчег; гробниця, усипальниця; мавзолей
    2) вівтар; храм; святиня, місце поклоніння
    II v
    1) класти в раку або в ковчег
    2) пoeт. зберігати ( у серці)

    English-Ukrainian dictionary > shrine

  • 8 open-heart

    a; мед.
    проведений на відключеному серці( про (операції)); який займається операціями на відкритому серці ( про хірургію)

    English-Ukrainian dictionary > open-heart

  • 9 горестно

    тужно, боліз[с]но, гірко. [Обіллється гірко сльозами]. Горестно плакать, вздыхать - ревно (ревне, жалісно) плакати, зідхати. Горестно на сердце - болізно (тужно) на серці, болізько в серці. Горестно живётся - гірко живеться. Ум. - гіренько, гіркенько, ревненько. [Неня заплакала гіренько (Федьк.)].
    * * *
    нареч.
    гі́рко; ту́жно, тужли́во, су́мно, бо́лісно

    \горестно пла́кать — гі́рко (ре́вно, ре́вне) пла́кати

    Русско-украинский словарь > горестно

  • 10 горечь

    гіркість (р. -кости), гіркота. [Люблю я оцю горілку: і гіркота й солоднеча (Н.-Неч.). Життя - гіркота й нудьга (Грінч.). Він і не розумів, скільки гіркости було для сина в тім його сміху (Крим.)]. Горечь нищеты, разлуки и т. д. - гіркість (гіркота) злиднів, розлуки. С горечью вспоминать о чём - з гіркістю в душі згадувати (спогадувати) що. Стихи полные горечи - поезії, повні гіркоти. Иметь горечь (горький вкус) - горенити. [Чогось борщ горенить]. В сердце горечь - в серці горенить, в серці гіркота.
    * * *
    гі́ркість, -кості, гірко́та и гіркота́; (перен.) біль, род. п. бо́лю, жаль, -лю и -лю́, при́крість, -рості

    Русско-украинский словарь > горечь

  • 11 зарождаться

    зародиться зароджуватися, зародитися, зачинатися, зачатися, запленятися, запленитися, заплоджуватися, заплодитися, законятися, законитися, закльовуватися, заклюнутися, наклюнутися, заснічуватися, заснітитися, в'язатися, зав'язуватися, зав'язатися; (только отвлечённо) по(в)ставати, по(в)стати, зродитися (срвн. Возникать). [Кажуть-же: поки ще не зачався чоловік, доти він душа без тіла (Мирн.)]. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки (Сл. Гр.). То воно вже таке запленилося крикливе (Козелецьк. п.). Несмілива радість закльовувалась у душі (Короленко). Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить (Номис). Мстивість та зависть наклюнулись у серці (Н.-Лев.). На Русі зав'язались добрі початки свого письменства (Єфр.). І в серці повстане єдине бажання (Самійл.)]. -лось чувство, мысль - по(в)стало (зродилось) почуття, -да (зродилась) думка. Зарождённый - зароджений, зачатий; по(в)сталий.
    * * *
    несов.; сов. - зарод`иться
    заро́джуватися, -джуюся, -джуєшся, зароди́тися, -роджу́ся, -ро́дишся

    Русско-украинский словарь > зарождаться

  • 12 легче

    1) (ср. ст. от Легко) легше, (ласкат.) легшенько; вільніше; срвн. Лёгкий, Легко. [Буде легше в чужім полі сироті лежати (Шевч.). Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легшенько робила, щоб вона в мене хороше ходила (Пісня)]. -че говорить, чем делать - легше говорити, як взяти та зробити. Мне от этого не -че - мені з того не легше. Легче! - легше! помалу! поволі! обережно! Шла кума пеша, куму -че - баба з воза, на коні (коням) легше. -че всего - найлегше. Как можно -че - як-найлегше, що-найлегше. -че всего давать советы - найлегша справа (найлегше) давати поради. Час от часу не -че - що година, то не легше. -че стало на душе - з душі мов спало, відлягло (иногда: відлигнуло) на серці. [Нехай трохи одлигне на серці (Основа)]. -че становиться, стать - легшати, полегшати. Мне -че станет, становится, становилось, стало - полегшає, легшає, легшало, полегшало, відпустить, відпустило мені. [Сльоза змиває горе, от воно й легшає людині (Грінч.). Полегшало на два роки по всій Україні (Руданськ.). Оце мені трохи відпустило (Кониськ.)];
    2) (более лёгкий) легший від (за) кого - см. Лёгкий. Он -че меня - він легший за мене. Он -че всех - він найлегший поміж усіма, за всіх.
    * * *
    сравн. ст.
    1) прил. ле́гший
    2) нареч. легше

    Русско-украинский словарь > легче

  • 13 лелеять

    взлелеивать, взлелеять (холить) кохати, скохати, викохувати, викохати (о мн. повикохувати), плекати, виплекати, (вскормить) годувати, згодувати, (нежить, ласкать), пестити, випестити, пестувати, випестувати, голубити, зголубити, милувати; (убаюкивать) леліяти (зап. леліти), злеліяти. [Викохала свою дівочу красу (Н.-Лев.). Соціялізм, - така наука, яку викохали розумні й до робітників прихильні люди (Єфр.). Пести мене, моя нене, як малу дитину (Куліш). Я був син-одинець; мене дуже пестували (Крим.). Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити (Гол. I). Я вам кажу, ми згодували буйство, руїну краю (Куліш). Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла (Гол. I). Мала собі сина єдиного, змалку леліла, у найми не пускала (Метл.)]. -ять надежду, мечту, мысль и т. п. - пестити, голубити, плекати, кохати, леліяти, живити (надію, мрію, думку и т. п.), (поэт.) гріти в серці надію, мрію. [Пестив він мрію про щастя (Коцюб.). Голублячи такі думки в серці (Мирний). Люблю я власну мрію, що там у серденьку на дні відмалечку лелію (Франко). Андрій плекав таємну надію, що все минеться (Коцюб.)]. Взлелеять мечтою, в мечтах - вимріяти що. Лелеянный, лелеемый - пещений, плеканий, голублений, коханий, (убаюкиваемый) леліяний. [Рій згадок викликав у пам'яті колись пещені надії (Коцюб.). Облишив він свої голублені заміри (М. Грінч.). Ой косо, косо кохана! Сім літ я тебе кохала (Метл.). Співець без надії - леліяний смутком, іду одинокий (Пачов.)]. Взлелеянный - викоханий, випещений, виплеканий, зголублений, злеліяний. [Викохана ідея (Н.-Лев.). Виплекане звірятко (Коцюб.)]. -ный в мечтах - вимріяний. [В голові пробіг давно вимріяний образ: тиха ніч, шепотіння сосон (Корол.)]. -ться - кохатися, викохуватися, викохатися, пеститися, випеститися, плекатися, виплекатися, голубитися, (убаюкиваться) леліятися; бути викоханим, випещеним, виплеканим, злеліяним. [Кохалась у батенька, як утя на воді (Слов'яносербщ.). Я виросла, викохалась у білих палатах (Шевч.)].
    * * *
    пе́стити и пести́ти, вико́хувати, плека́ти, лелі́яти; ( тешить) ті́шити; ( любовно вынашивать мечту) плека́ти, живи́ти, голу́бити, лелі́яти

    Русско-украинский словарь > лелеять

  • 14 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 15 пылать

    1) (огнём) палати, палахкотіти и палахкотати, палахкати, палахтіти, жахтіти, бухтіти, яритися, горіти. [Круг неї полум'я палало (Котл.). Восковая свічка цілу ніч палала (Грінч. III). Увесь задній ріг її (клуні) вже горів, палахкаючи полум'ям та димом (Грінч.). Мов та свічка, що палахкотіла перед ним широким полум'ям (Г. Барв.). Сонце там страшне жахтить огнем, огняні сипле стріли (Грінч.). Вогні бухтіють (Харк.). На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця (Неч.-Лев.)]. Дрова в печке -лали - дрова в грубі палали (палахкотіли, палахтіли, горіли). Город -лает - місто палає (палахкотить, палахкоче);
    2) (переносно: пламенеть) палати, палахкотіти и -тати, паленіти, поломеніти, пашіти, горіти. [В серці рани глибокі палають (Л. Укр.). В серці я зненависть мала і помстою мої палали груди (Грінч.). Блищать очі, палахкотять щоки (Неч.-Лев.). Він палає продати воли, а тут купця нема (М. Вовч.). Відчув, що він під тим поглядом аж паленіє (Крим.). Щоки пашать, очі горять (Коцюб.). На личку в тебе літо рум'янеє пашить (Крим.). До кужеля рука болить, до горілки душа горить (Пісня). Ти гнівом дихаєш, гориш (Олесь)], Щёки у неё -лали - щоки (лиця) у неї и їй палали (палахкотіли, паленіли, пашіли).
    * * *
    1) пала́ти; ( излучая сильный свет) ярі́ти и ярі́тися, яри́тися, я́тритися и ятри́тися; ( вспыхивая) палахкота́ти, палахкоті́ти, палахті́ти; ( гореть) горі́ти
    2) ( от прилива крови) паші́ти, пала́ти

    Русско-украинский словарь > пылать

  • 16 Напечатлевание

    Напечатление
    1) відбивання, відбиття (-ття), відтискання и відтискування, відтиснення (в пам'яті, в серці), в[за]корінювання, в[за]корінення;
    2) вбивання, врізування, врізання в пам'ять (в серце), втовкмачування, втовкмачення (в тямку), вибивання (в памяті, в серці). Срв. Напечатлевать.

    Русско-украинский словарь > Напечатлевание

  • 17 йӱрек

    (-ги; -д'и ВН) серце; бетэр ағыр йӱрегиме мені дуже тяжко на серці Г; йӱреги авурий душа болить ВН; йӱреиң авруй у тебе болить серце П; йӱрек авурусу хвороба серця, біль у серці НМ; ич дурмаз, ойнар йӱрек серце хвилюється, не може заспоко їтися СК; йӱрек дэрди сердечний біль СК; йӱрек йағым эриди я зажурився Б; ана дэдигин йӱрек йағыдыр твоя мати — це суцільне вболівання Г; анеси йӱрек йағыны йиритир — эвладынын йолуна бахар мати тужить, виглядаючи сина БК; ана эпс чӱ да йӱрек йиритий, йӱреклер йирип битий мати за всіх журиться, виснажується душею К; йӱрегими йахма не допікай, не дошкуляй мені Б; йӱреим кӧчтӱ я розгнівався, розсердився, розхвилювався К; йӱрегиңиз ӧсмесин не надійтеся У; йӱреги патлай у нього розривається серце П; севдадан йӱреги патлай серце в нього розривається від кохання П; йӱреим санчай у мене шпигає серце Г; сине толду — йӱрек солду виповнилися роки — людина померла, серце зів'яло СБЧ; йӱреим сыхылый у мене серце стискається К; турду йӱрек — т'ести баш, хайтты йӱрек — хана баш? розгнівався — відрубав голову, заспоко ївся — а де ж голова? СБФ; т'итти йӱрек — халды бӧрек серце відболіло — лишилася порожнеча СЛ; йӱрегим хайтты а) мене занудило ВН, вирвало СМ; б) я заспокоївся К; йӱред'им халтрай серце в мене теліпається ВН; йурегим хар (ы) шлый мене вадить Г, К; йӱрегин хыркривдити Б, СК; йӱрек хырылды туга впала на серце СК; йӱреги чых- сердитися СК; йӱрек эрит- засмучувати, змушувати журитися Б, У; йӱрек эт- переживати Г; йӱрегне санчты мыхы вона вбила цвяшок (сумнів) у серце Г; йӱректэн кӧтэр- діставати до глибини душі Г; йӱректэн сев- кохати всім серцем Г, СК; пор. д'ӱрек.

    Урумско-украинский словарь > йӱрек

  • 18 камінь

    ч
    1) stone; rock

    бордюрний камінь — curb, kerb-stone; edge stone

    дорогоцінний камінь — precious stone, gem, jewel

    могильний камінь — gravestone, tombstone

    наріжний камінь — cornerstone, foundation stone

    підводний камінь — reef, rock; pitfalls, hidden dangers

    2) мед. ( у сечовому міхурі) calculus, stone, concretion, gravel

    камінь нирки — nephrolith, renal calculus

    камінь сечового міхура — cystic calculus, ( urinary) bladder stone

    зубний камінь — dental calculus, dental tartar

    3)

    Українсько-англійський словник > камінь

  • 19 шум

    I ч
    noise; sound; ( у серці) murmur; фон. friction

    шум у вухах — buzzing in the ears; tinnitus

    шум хвиль (легкий) — murmur of waves; ( сильний) roaring of waves

    II ч
    ( піна) foam, froth

    Українсько-англійський словник > шум

  • 20 bruit

    1. n
    1) чутка, поговір
    2. v
    поширювати (розпускати) чутки

    it is bruited about (abroad) — ходять чутки, що (ніби)

    * * *
    I [bruːt] n
    1) арх. чутки; слава
    2) мeд. шум (у легенях, серці)
    II [bruːt] v

    English-Ukrainian dictionary > bruit

Страницы

См. также в других словарях:

  • Молитва украинского националиста — (укр. Молитва українського націоналіста)  патриотический текст молитва написанный в конце 1920 начале 1930 х годов одним из лидеров Организации украинских националистов Иосифом Мащаком (1908 1976). «Молитву украинского националиста» должны… …   Википедия

  • виникати — I = виникнути (починати існувати, набувати реальности; у голові, у серці про думки, почуття тощо), по(в)ставати, по(в)стати, ставати, стати, з являтися, з явитися, утворюватися, утворитися, створюватися, створитися, витворюватися, витворитися,… …   Словник синонімів української мови

  • Mykola Tsybulenko — Mykola V. Tsybulenko (Ukrainian: Цибуленко, Микола Васильович) (1942 1998) was a Ukrainian major general[1][2][3]. Gen. Tsybulenko was born in the village of Veprik, Fastivskyi Raion, Kiev Oblast. He graduated from Caucasian Suvorov military… …   Wikipedia

  • Тычина, Павло Григорьевич — Павло Тычина укр. Павло Тичина …   Википедия

  • Металлист (футбольный клуб, Харьков) — У этого термина существуют и другие значения, см. Металлист. Металлист (Харьков) Полное название …   Википедия

  • Цыбуленко, Николай Васильевич — Николай Васильевич Цыбуленко В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Цыбуленко. Николай Васильевич Цыбуленко (укр. Цибуленк …   Википедия

  • Афанасьев-Чужбинский, Александр Степанович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Афанасьев. Александр Степанович Афанасьев Чужбинский …   Википедия

  • Пуповинная кровь — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете …   Википедия

  • Афанасьев-Чужбинский — Афанасьев Чужбинский, Александр Степанович В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Афанасьев. Александр Степанович Афанасьев Чужбинский Имя при рождении: Александр Степанович Афанасьев Псевдонимы: Чужбинский Дата рождения:… …   Википедия

  • Бирзула — город Котовск укр. Котовськ Герб Гимн:  Ми Котовська щасливії діти, До великої прагнем мети: Задля міста творити і жити, Його славу високо не …   Википедия

  • Павел Григорьевич Тычина — Дата рождения: 27 января 1891 Место рождения: село Пески Черниговской губернии Дата смерти: 16 сентября 1967 (76 лет) Место смерти: Киев …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»